ЗИМА́РКА, и, ж., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Фр., IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 566.