ЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. зла́годжений2. Яремченко зразу відчув у стосунках цієї групи жінок злагодженість і внутрішню силу, яка зв’язувала їх в одну сім’ю… (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 7); Довго і гаряче аплодував зал сестрам за хорошу пісню, за їх чарівні голоси і злагодженість хору (Колг. Укр., 7, 1956, 43); Ансамбль в театральному мистецтві — це, насамперед, погодженість, злагодженість, єдність гри артистів і погодженість усіх компонентів постановки, вистави (Про мист. театру, 1954, 443); Лінія механізмів, що автоматично працюють, мимоволі захоплює кожного своєю чіткістю і злагодженістю (Наука.., 8, 1963, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 584.