ЗЛА́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до зла́дити1. Целя замовкла і сквапно почала роздягатися, ховаючи пальто і капелюх у скарбовій шафі, умисно зладженій для дам (Фр., II, 1950, 313).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 584.