ЗЛА́ДИТИСЯ1, джуся, дишся, док.
1. розм. Домовитися, зговоритися відносно спільних дій (про всіх або багатьох). Христя тієї гадки: не слід поспішати,— як зладяться, як змовляться всі дівчата, тоді треба бастувати (Горд., Заробітчани, 1949, 58).
2. діал. Підготуватися до чого-небудь. Забрав я.. все на віз.. Зладився я, їду (Фр., II, 1950, 40).
ЗЛА́ДИТИСЯ2, иться, док., розм. Піти на лад, налагодитися. Діло зладилось. Згодилися молотити за п’ятнадцяту коробку (Барв., Опов.., 1902, 303); // безос. З доповіддю, як то кажуть, зладилося (Ле, Міжгір’я, 1953, 382).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 584.