ЗЛА́ТКА, и, ж. Жук яскраво-зеленого або бронзового кольору, шкідливий для деяких рослин. Смородинова златка.. Невеликі бронзові довгасті жуки вигризають м’якоть листя чорної смородини (Сад. і ягідн., 1957, 324); В боротьбі з златкою застосовують обприскування заражених плантацій отрутами (Ол. та ефір. культ., 1956, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 587.