ЗЛЕГКОВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. і чим. Легковажно поставитися до кого-, чого-небудь, недооцінити щось. Січовики трохи злегковажили удар Вишневецького, не розрахували спільних дій з кількох боків і в першій же сутичці були зломлені (Ле, Наливайко, 1957, 96); Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками (Кач., II, 1958, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 588.