ЗЛЕДАЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що зледащі́ти. Що дужче зледачію, то більше він за мене береться (Барв., Опов.., 1902, 356).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 588.