ЗЛЕДЕНИ́ТИ, и́ть, перех. Док. до ледени́ти; * Образно. Моєї юності останній, може, рік. Жадоби світлої пора моя хороша. Ти відпечаталась в душі на цілий вік, І старості тебе не зледенить пороша!.. (Рильський, II, 1946, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 588.