ЗЛИТТЯ́, я, с.
1. Дія за знач. злива́ти, зли́ти, злива́тися, зли́тися. — У вас, Антоне Федоровичу, повне злиття ідеї, мети і засобів її здійснення (Рудь, Гомін.., 1959, 27); Злиття в один потік боротьби проти імперіалізму всіх революційних сил сучасності на чолі з світовою системою соціалізму — найхарактерніша особливість світового революційного процесу (Ком. Укр., 9, 1963, 11); Товстий нервовий стовбур, який утворюється від злиття V і VI шийних корінців, проходить з шийної ділянки у верхню кінцівку під ключицею (Хвор. дит. віку, 1955, 17); З нагоди злиття партизанських груп і перетворення їх в одну частину Червоної Армії було скликано урочистий мітинг (Смолич, V, 1959, 646),
2. Місце, де зливаються два потоки, струмки. Цілий день сім’я переносила свій нужденний скарб до затишного місця на злитті двох річок (Багмут, Щасл. день.., 1959, 207); Більшість міст була розташована поблизу злиття Ками з Волгою (Іст. СРСР, І, 1956, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 594.