ЗЛОВІ́ЩЕ, присл., розм. Те саме, що злові́що. — Лиш одна пляма темної хмари зловіще зависала над буковим лісом (Кобр., Вибр., 1954, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 599.