ЗЛО́ПАТИ, аю, аєш, док., перех., вульг.
1. З’їсти що-небудь. — Ми прийшли за ним його кликати їсти, тепер хай він до нас і не доторкається, хай оту ящірку злопа (Мирний, IV, 1955, 18).
2. перен. Поглинути, знищити все до останку. Долар усі прибутки злопав. Все перетер, важкий, мов танк (Еллан, І, 1958, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 603.