ЗЛОРА́ДНО, присл. Із злорадністю. Панове капіталісти всього світу злорадно сміялися з нас, пророкуючи, що більшовики не протримаються при владі жодного тижня (Цюпа, Україна.., 1960, 287); [Гробчак (про себе, злорадно):] Ну, товаришу Бережний, тепер поговоримо (Баш, П’єси, 1958, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 603.