ЗЛОЯЗИ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що злоязи́кий. Навіть злоязичний Балащук, який вимагав від нього самокритики, вибачився перед ним (Рибак, Час.., 1960, 467).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 606.