ЗЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗЛУПИ́ТИСЯ, злу́питься; мн. злу́пляться; док.
1. Здиратися, обдиратися (про кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). Я ж думала, що нагаєчка шуточка — як ударе, то й злупиться шкурочка (Чуб., V, 1874, 598).
2. тільки недок. Пас. до злу́плювати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 606.