ЗМ’Я́КШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМ’ЯКШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех.
1. Робити м’яким, еластичним. Мило має також властивість зм’якшувати епідерміс і полегшує процес видалення його відмерлих клітин (Шк. гігієна, 1954, 91).
2. перен. Робити лагіднішим, добрішим кого-, що-небудь. Горівка [горілка] з медом, що кружала раз по раз із рук до рук, ..зм’якшила серця, настроїла всіх добротою (Коб., II, 1956, 18); // Робити приємнішим, ласкавішим зовнішній вигляд, вираз очей, обличчя і т. ін. Підійшов [Аркадій Петрович] до любимого Васьки [лошати] і почав чухати шию, а Васька поклав на плече йому морду, мрійно зм’якшивши вираз полохливих очей (Коцюб., II, 1955, 393); // Робити менш напруженим, менш тяжким (взаємини, стосунки). — Запросите, то й у гості прийдемо,— засміявся Євген Панасович, щоб зм’якшити напруження й ніяковість (Речм., Весн. грози, 1961, 42); // Робити менш різким, менш грубим. В Бондаря похололо всередині. Та ж він сподівався, що, може, вона піде з ним і якось зм’якшить гнів керівника… (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 636.