ЗМ’Я́КШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗМ’ЯКШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док.
1. тільки 3 ос. Втрачаючи твердість, ставати м’яким, еластичним.
2. перен. Ставати лагіднішим, добрішим. Директор дедалі зм’якшувався і зм’якшувався, аж поки й зовсім не охолов та не перейшов з пискливого крику на воркітливе бубоніння (Збан., Мор. чайка, 1959, 73); // Ставати приємнішим, ласкавішим (про зовнішній вигляд, вираз очей і т. ін.). Зморшки дідового обличчя зм’якшилися, мов нагрітий віск (Вол., Озеро.., 1959, 102); // тільки 3 ос. Ставати менш напруженим, менш тяжким.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 636.