ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, уюся, уєшся і діал. ЗМЕНША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗМЕ́НШИТИСЯ, шуся, шишся, док.
1. тільки 3 ос. Ставати меншим обсягом, величиною, кількістю. Ось і половина [сонця] зменшується… тілько четвертина… далі-скибочка… кільце тілько… (Мирний, IV, 1955, 322); Якось занадто вже скоро осів о. Василь: в швидкім темпі почало відростати йому черево, звисало молоде воло, рухи ставали лінивими і число їх все уменшалося (Хотк., II, 1966, 11); Якщо від будь-якого доданка віднімемо кілька одиниць (а інші доданки лишимо без зміни), то сума зменшиться на стільки ж одиниць (Арифм., 1956, 17); // Здаватися меншим, ніж насправді. Малуша жадібно дивилась, як швидко тікає від лодії [човна] берег, як зменшуються й зменшуються там постаті любечан (Скл., Святослав, 1959, 62); Над городами безшумно пролетів пугач, на мить його тупі крила врізались у місяць, потьмарили його і почали зменшуватися на тлі розкуйовдженої хмарини (Стельмах, II, 1962, 40); // Ставати меншим за ступенем, силою свого вияву; слабнути. Бігли [гідрологи], засапавшись, але ні ентузіазм гонитви, ні енергія втікача не зменшувались (Трубл., І, 1955, 126); Що не рік, то й зменшаються сили, То й душа кам’яніє моя… (Стар., Вибр., 1959, 97); Апетит у Федора Іполитовича не зменшився (Шовк., Людина.., 1962, 228); // Збавлятися, падати, ставати меншим, нижчим (про ціну, плату, рівень і т. ін.). Рівень сталі в нижньому ковші майже не зменшувався (Собко, Біле полум’я, 1952, 303); Не цурався і Дорохтей цього зарібка, хоч і зменшився він після введення кредиток (Стельмах, І, 1962, 234); // Ставати повільнішим, стишуватися (про хід, швидкість і т. ін.); // Скорочуватися, стаючи не таким довгим, тривалим (про відстань, час). Відстань між машиною і трактором швидко вменшувалась (Гончар, Маша.., 1959, 19); Зменшувалися довгі ночі, танули товсті в цю зиму шари снігів (Ле, Наливайко, 1957, 295).
2. перен., розм. Триматися, поводитися покірливо, смиренно, як молодший віком, менший чином і т. ін. — Мелашка — дівка молода, ..а ти таки старшенька. —То що, як старшенька? — перепинила Пріська материну річ.— Звелите, може, зменшатися, передки їй цілувати? Ви всі за неї заступаєтеся, всі проти мене (Л. Янов., І, 1959, 155); — Молодець, Павлушко: не зменшайся, не зменшайся ніде,— і любовно погладив [Макар] його по кашкету (Панч, II, 1956, 118); Скорчився, зменшився Іван Петрович, почав мовчати, та вже пізно було, — ..через рік сказано Іванові Петровичу подати в одставку (Мирний, І, 1954, 156).
3. тільки недок. Пас. до зме́ншувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 614.