ЗМЕТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Рвучко, стрімко піднятися вгору. Над натовпом зметнувся прапор, мов велетенський вогненний птах (Кол., На фронті.., 1959, 197); Раптом вона побачила, як над високими ворітьми зметнулася чиясь постать, з розгону перелетіла на подвір’я (Стельмах, II, 1962, 310).
◊ Зметну́тися на но́ги див. нога́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 616.