ЗМО́РЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. змори́ти і стан за знач. змори́тися. Микита Гайдаренко, вартуючи по ревкому, теж піддався нічному зморенню (Ле, Вибр., 1938, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 632.