ЗМІ́НА, и, ж.
1. Перехід, перетворення чого-небудь (перев. стану, руху, ознаки, властивості і т. ін.) у щось якісно інше; змінювання. Вчора був у мене лікар, вислухав мене ще раз, сказав, що бачить велику зміну до кращого (Л. Укр., V, 1956, 389); Бої круг Севастополя не вщухають, але на фронті без змін (Кучер, Чорноморці, 1956, 559); Ковальов дуже точно відчув зміну настрою Крутояра (Собко, Біле полум’я, 1952, 36); Зміна порід відбувається повільно, протягом багатьох десятиріч (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 47); Матерія вічна, її ніхто не створював, вона завжди перебуває в стані руху і змін (Наука.., 2, 1958, 40); Величезні зміни сталися в ході соціалістичного будівництва на Україні. Вона перетворилася в квітучу соціалістичну республіку (Ком. Укр., 6, 1966, 61).
2. Заміна кого-, чого-небудь кимось, чимось іншим. Відбувається зміна вартових біля воріт та роз’їздів по місту (Головко, II, 1957, 468); За два місяці.. у складі командування ніяких змін не сталося (Ю. Янов., II, 1954, 7); Зміна пір року пояснюється тим, що Земля рухається навколо Сонця (Фіз. геогр., 5, 1956, 75); // Виправлення (в тексті твору, в мові твору і т. ін.). Я їх [переклади] переглянув би, може зробив би деякі авторські зміни в самому тексті (Коцюб., III, 1956, 359); Зміни, що їх зробив І. Франко в мові своїх творів, ..виявились і в лексиці, і в морфології та фонетиці, і в синтаксисі (Мовозн., XIII, 1955, 89).
Іти́ (поспіша́ти, виступа́ти і т. ін.) на змі́ну кому, чому — заміняти собою кого-, що-небудь. Он і ківш на сонці блиска, І Марина-мотористка — Через росяну долину Поспіша комусь на зміну… (Нагн., Вибр., 1957, 156).
3. Частина доби, протягом якої одна група людей виконує певну роботу і змінюється іншою, коли минає цей час. З Андрієм вона рідко й стрічалась, бо він ходив лиш на нічну зміну, а удень спав або блукав десь удвох з Хомою (Коцюб., II, 1955, 41); В роки війни вона сама була трактористкою, знає, що таке висидіти зміну за кермом… (Гончар, Тронка, 1963, 81); Він утроє перевищив за зміну свою норму (Донч., VI, 1957, 122); // розм. Робота, виконувана за таку частину доби. Сталевар Гордій Кузьмич Гордий закінчив зміну о сьомій годині ранку (Руд., Вітер.., 1958, 7); Вранці приходить мій старий зі зміни (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 149); Вже над ранковими полями загасли зорі й ліхтарі, уже знайомими стежками пішли на зміну шахтарі (Уп., Вірші.., 1957, 195); // Час, відведений для шкільного, військового навчання, відпочинку і т. ін., після якого склад людей міняється. П’яті класи, що вчилися в другу зміну, писали контрольну роботу (Гончар, Південь, 1951, 106).
4. Група людей, які виконують одночасно певну роботу (або відпочивають) і змінюються іншими через відповідний проміжок часу. Опівночі.. задзвонили в дзвоник, й інші робітники стали на їх місце, а вони пішли до казарми, на ночівку. То була нічна зміна (Н.-Лев., II, 1956, 200); Докосила наша зміна, Хто втомився,— спочива… (Рильський, II, 1960, 25); Щойно стала до роботи нова зміна робітників (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 139).
5. Молоде покоління, що має змінити старших. Яка радість — наші діти.. Втішаються, радіють батьки: чудесна зміна росте (Ковінька, Кутя.., 1960, 51); Університет багато зробив.. щодо підготовки нової зміни наукових кадрів (Наука.., 12, 1957, 15).
6. Комплект одягу, білизни, який міняють час від часу. Хома добувся, нарешті, і до свого власного майна.. Став перебирати. Зміна білизни, бритва та помазок, пара халяв (Гончар, III, 1959, 314).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 621.