ЗМІСИ́ТИ, змішу́, змі́сиш, перех. Док. до міси́ти. Узялася я до діла — Пластилін в руці змісила. Подивись-но, Васильок, Вже готовий колобок (Бойко, Ростіть.., 1959, 20); Корова кинулась на нього, звалила на землю, змісила ногами (Коцюб., І, 1955, 443).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 624.