ЗМІСТО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. змісто́вний. Вона сказала про серп і молот як про емблему, маючи на увазі протипоставити її змістовність безглуздості тризубця, який був гербом трьох Україн — центральнорадівської, гетьманської і директорійської (Бурл., М. Гонта, 1959, 30); Великою змістовністю і влучністю спостережень відзначаються міркування Франка про відмінність сатири Щедріна від сатири Гоголя (Рад. літ-во, 3, 1957, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 625.