ЗМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Зсипа́ти, з’єднувати разом що-небудь різне, готуючи суміш або розчин. Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (Довж., І, 1958, 412); Обрятовані від вогню сніпки вимолотили, зібрали трохи зерна, присмаленого, правда, але, змішавши з позиченим у гамазеї, можна було їсти (Коцюб., І, 1955, 125); Сергій.. у своїх далеких родичів по материній лінії дістав кулик тютюнового бадилля, змішав його із сухим потертим листям (Тют., Вир, 1964, 158); * Образно. Зима того року прийшла дуже рано.., по-злодійському підкралася, скувала морозом розбагнену землю, завертіла дикими завірюхами; коли ж набридало їй гратися снігом, тоді змішувала його ще й з дощем (Збан., Сеспель, 1961, 223); // Сполучати, поєднувати, розміщувати поряд що-небудь різнорідне. В лісових смугах степової зони рекомендується змішувати дуб з кущами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 237).
◊ Змі́шувати (зміша́ти) в одну́ ку́пу див. ку́па.
2. Порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно; перемішувати, переплутувати. Коли двері рипнули, молодиця обернулась, змішала карти й сказала: — Це ти, Христе? (Григ., Вибр., 1959, 189); Фарн підвівся. Не відповідаючи Чівічаловові, він змішав шахи (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 206); // Порушувати, розладнувати бойовий порядок (військових частин). Добуваючи остатніх сил, ударили [тухольці] на монголів і, незважаючи на некорисну, згористу місцевість, що сприяла монголам, ще раз змішали їх, ще раз завдали їм велику страту (Фр., VI, 1951, 86); Змішав [Богун], посік на капусту знетямлену шляхту гордого магната князя Четвертинського (Кач., II, 1958, 461).
◊ Зміша́ти із земле́ю див. земля́.
3. розм. Помилково сприймати кого-, що-небудь одне за інше; не розрізняти, плутати. Український народ ніколи не змішував царя і царенят, пана та підпанка з великим, російським народом і ніколи не змішає (Вишня, День.., 1950, 151); Десь у центрі села почувся сигнал, який не змішаєш з сигналами інших машин, приємний голос здвоєних малинових сопілок (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 72).
◊ Зміша́ти з боло́том див. боло́то.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 627.