ЗНА́ДІБОК, бку, ч., діал. Зменш. до зна́діб2 2. Є письменники, що їх життєпис цікавіший від їх творів, що їх твори се тільки знадібки до їх характеристики, частинки до їх життєпису (Фр., Публіцистика, 1953, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 637.