ЗНА́ТНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Жін. до зна́тни́к. У кілька днів занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок (Вовчок, І, 1955, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 645.