ЗНАХАБНІ́ЛО. Присл. до знахабні́лий 2. З фронту надходили нерадісні вісті — фашисти знахабніло рвалися до Москви (Цюпа, Назустріч.., 1958, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 645.