ЗНЕПЛІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕПЛІ́ДНИТИ, ню, ниш, док., перех.
1. Робити кого-, що-небудь безплідним.
2. перен. Позбавляти кого-небудь творчої наснаги, сили.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 657.