ЗНІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Робити дуже чутливим до нестатків, кволим, неспроможним протистояти несприятливим умовам існування; занадто пестити, розпещувати. Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 665.