ЗНІМА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до знімання. Плоди літніх сортів яблуні придатні для споживання зразу ж після знімання їх з дерева, тому що споживча та знімальна стиглість у них збігаються (Сад. і ягідн., 1957, 13); Ми [кінорежисери] розлучаємося, нарешті, з тривалим знімальним днем із семи ранку до семи вечора (Довж., III, 1960, 288); // Признач. для знімання. Сучасний знімальний апарат, рухається, фіксуючи дійових осіб у будь-якому положенні, з будь-якої точки (Мист., 5, 1956, 16); Коли в знімальному залі розбирали один дуже гарний павільйон.., велика дошка впала зверху так близько, що ледве не бабахнула мене по голові (Сміл., Сашко, 1957, 66); // Який займається зніманням. Знімальної групи тепер немає — такої, як була колись. Тепер є так звана «режисерія фільму» (Ю. Янов., II, 1958, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 665.