ЗОЛОТА́РСТВО, а, с. Художнє ремесло, виготовлення прикрас, предметів побуту та культу з золота, срібла, нерідко оздоблених коштовним камінням, перлами, кольоровим склом та янтарем; ювелірство. Україна з найдавніших часів славиться різними видами декоративно-прикладного мистецтва. Однією з його провідних галузей було золотарство (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 66); Колекції стародавніх пам’яток ювелірного мистецтва, яке на Україні називалося золотарством, викликають великий інтерес у наших сучасників (Укр. золотарство.., 1970, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 684.