ЗОЛОТА́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що золоти́стий. — Не ховайсь, моя рибонько золотастая… (Барв., Опов.., 1902, 74); Меркне Ворскла золотаста, Край саги туман звиса (Вирган, В розп. літа, 1959, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 680.