ЗОЛОТИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто покриває, золотить що-небудь золотом (у 1 знач.) або позолотою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 681.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ЗОЛОТИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто покриває, золотить що-небудь золотом (у 1 знач.) або позолотою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 681.