ЗОЛОТНИЧО́К, чка́, ч. Пестл. до золотни́к1. — Стільки золота перепустив через свої руки, що тобі і не присниться… І все прогуляв. До золотничка (Донч., III, 1956, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 682.