ЗОЛОТОГЛА́ВИЙ, а, е, поет. Те саме, що золотове́рхий. Дзвонами зустрічала золотоглава Софія вірного сина українського народу гетьмана Богдана… (Літ. Укр., 11.IX 1962, 1); Київ золотоглавий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 682.