ЗОЛОТОТИ́СЯЧНИК, а, ч. (Centaurium Hill). Трав’яниста лікарська рослина родини тирличевих, з рожевими квітками і золотисто-жовтими пиляками. Золототисячник.. Невелика одно— або дворічна рослина з прямим чотиригранним стеблом заввишки 15 — 40 см (Лікар. рослини.., 1958, 44); Дорогою зірвав [дід] по кущику горицвіту, золототисячнику і дроку, згорнув докупи, закрутив і заткнув собі за лівий чобіт (Стор., І, 1957, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 683.