ЗООТЕ́ХНІК, а, ч. Фахівець із зоотехніки. Зоотехніки і ветеринарні працівники повинні запровадити дійовий і повсякденний контроль за ходом розплоду тварин, допомогти колгоспам виростити міцний і здоровий молодняк (Колг. село, 1.II 1955, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 686.