ЗОТНУ́ТИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зотну́ти. За пересвідчення лягли Сини так славно, як жили: Один — на вражому огні, Два інших — зотнуті в борні (Граб., І, 1959, 400).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 695.