ЗРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗРЯДИ́ТИСЯ, зряджу́ся, зря́дишся, док., діал.
1. Вбиратися, чепуритися.
2. Споряджатися, збиратися (в дорогу і т. ін.). Навесні згадала я, як-то люди плачуть, як почав мій Данило в дорогу зряджатись (Вовчок, І, 1955, 63); Він того ж дня упорядкував найголовніші справи, доручив свій маєток певній людині ..і за тиждень зрядився у Ніццу (Л. Янов., І, 1959, 378); В широкий світ тепер зрядилася Оленка. В економію на заробітки (Горд., II, 1959, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 720.