ЗУ́ЗДРІТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Оглянутися. Пиндючить ніс Остапова Горпина І, знай, все мацає на шиї свій дукач;А тут не зуздриться,— спітка лиха година, Тоді хоч сядь — та й плач… (Г.-Арт., Байки.., 1958, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 729.