ЗЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЦІДИ́ТИ, зціджу́, зці́диш, док., перех. Цідячи, виливати, видаляти яку-небудь рідину. Кухар зробив з юшки густий розсіл, облив ним рибу і зцідив розсіл через видовбане держално (Н.-Лев., II, 1956, 222); Обережно зцідив [слуга] жовтогарячу рідину в кухоль і подав Массоті (Добр., Очак. розмир, 1965, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 735.