ЗЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Читаючи, звіряти передрукований текст з оригіналом; коректувати.
2. спец. Сприймати інформацію, записану на перфокарті, магнітній стрічці і т. ін.; читати показання приладів.
3. театр. Читати п’єсу на репетиції за ролями.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 739.