Що oзначає слово - "зшиток"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗШИ́ТОК, тка, ч.

1. Те саме, що зо́шит. Ще в нижчій гімназії я почав збирати пісні народні, спершу від моєї матері, а опісля і в Дрогобичі.., так що швидко мав мілко списані два товсті зшитки (Фр., І, 1955, 13); Прокіп підходив спокійний і діловитий, як завжди.. От зараз підійде, стане, вийме з кишені заяложений зшиток і прочитає громаді, скільки зорав, засіяв та що продав (Коцюб., II, 1955, 102); Ось і зошити мої. Листаю їх, наче досвідчений архіваріус. Так, це зшитки з моїми давніми віршами (Кол., На фронті.., 1959, 169).

2. Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору (зібрання творів), що виходить випусками. До того часу сподіваюся упорядкувати й зшиток віршів до Ваших видань (Коцюб., III, 1956, 122); Беру в руки книжки. Тут передовсім у зшитках, брошурах усе з видання Борна (У. Кравч., Вибр., 1958, 349); // Невеличка збірка нот. Хата Гощинської, салон.. Піаніно трохи в глибині, ліворуч.., воно одкрите і зшиток нот покинутий після грання (Л. Укр., II, 1951, 5); // Зшиті й оправлені разом газети або документи і т. ін. Вдома — блакитні зшитки справ (Бажан, Вибр., 1940, 143); Ліворуч від дверей стояла велика, провалена посередині канапа.. Навпроти неї під стіною — широка етажерка, теж завалена зшитками газет (Літ. Укр., 10.I 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 741.