ЗШКРІБА́ТИСЯ, ЗІШКРІБА́ТИСЯ і ЗСКРІБА́ТИСЯ, а́ється, недок., розм. Пас. до зшкріба́ти, зішкріба́ти і зскріба́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 741.