ЗЮЙД, а, ч.
1. спец. Південь; південний напрямок.
2. мор., метеор. Південний вітер. * У порівн. Ми стаємо плечима до плечей, як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Янов., V, 1959, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 742.