ЗІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зігна́ти. Дядьки, зігнані з околиць, байдуже помахували батіжками (Кач., II, 1958, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 571.