Що oзначає слово - "зімкнений"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗІ́МКНЕНИЙ, ЗІ́МКНУТИЙ а, е.

1. Дієпр пас. мин. ч. до зімкну́ти. Серед безлічі зімкнених в один ланцюг думок з’являється іноді якась спасенна іскра і спопеляє все, .. що сковувало тіло (Міщ., Сіверяни, 1961, 105); Перепел зупинив коня, пальцями вільної руки розціп свої зімкнуті від задуми крилаті брови (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 12); Вже не тужу я за тобою, Та снишся далі ти мені. Уста вже зімкнуті журбою (Павл., Бистрина, 1959, 220).

2. у знач. прикм. Який зімкнувся, з’єднався (перев. краями, кінцями). Високі врожаї можна одержувати в садах з добре розвинутими зімкнутими кронами [дерев] (Хлібороб Укр., 9, 1968, 31).

Зі́мкнені (зі́мкнуті) ла́ви (ряди́): а) (військ., спорт.) лави з максимально зменшеною дистанцією між людьми в лавах і між лавами. Підрозділи.. ішли заповненими, зімкнутими рядами (Гончар, III, 1959, 429); б) лави людей, об’єднаних спільною метою. Як живий з живими і нині стоїть наш Горький у зімкнених лавах могутнього табору борців за мир (Рад. Укр., 17.VI 1951, 3).

ЗІ́МКНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. зі́мкнений 2. Характерною рисою цих степів є значна зімкненість рослинного покриву (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 573.