ЗІРВИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Смілива людина, яка ніколи нічого не боїться, ні перед чим не зупиняється. Найбільшою популярністю користувались оповідання про льотчика з суміжної частини, про льотчика зірвиголову, як його тут прозвали, про гвардійця Кільдюшова (Трип., Дорога.., 1944, 26); // Бешкетник. [Руфимович:] А ви пустоватий були й змалечку?.. [Торохтій:] Прямо зірвиголова!.. (Кроп., IV, 1959, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 576.