КАБЛУ́К, а́, ч. Те саме, що підбо́р. Чоботи [в парубків] такі маленькі, на високих каблуках (Мирний, І, 1954, 74); Крутнулась на каблуці молодиця (Головко, II, 1957, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 65.