КАВА́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до кава́лок. Максим взяв кавалочок двоокису урану і закріпив його в металевому стрижні (Рибак, Час.., 1960, 720).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 66.