КА́ВЕРЗНИЙ, а, е, розм.
1. Який містить у собі каверзу; заплутаний, складний. Каверзних питань їй більше не ставили (Збан., Курил. о-ви, 1963, 120); — Ми не розуміли питання,— сказав рудий хлопчик, битий на різних каверзних ситуаціях (Ю. Янов., II, 1954, 126).
2. Схильний чинити каверзу; підступний (про людину).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 66.